12.07.1915 - 12.09.2011
Народився в с.Заброди Богодухівського району Харківської області. Фахівець з проблем історичного краєзнавства та історико-культурної спадщини України, засновник сучасної школи істориків-краєзнавців, дослідник історії України періоду Великої Вітчизняної війни. Державний і громадський діяч. Академік НАН України (1978 р.), перший віце-президент Всеукраїнської академії історичних наук (1999), заслужений діяч науки і техніки України (1990 р.), Лауреат державної премії СРСР в галузі науки і техніки (1976 р.), Премії Ленінського комсомолу (1984 р.), Республіканської премії ім. М.Островського (1987 р.). Учасник Великої Вітчизняної війни. Депутат Верховної Ради УРСР 9-ти скликань (1947-1951 рр., 1960-1985 рр.). Нагороджений орденами і медалями Союзу РСР, України та Росії.
З 1932 року працював робітником на шахті у м. Дзержинську, учителем, помічником директора по виховній роботі, заступник директора в навчальних установах Харківської області, заступником директора та директором Лебединського дитячого будинку, комсомольським працівником.
1939 року обирався депутатом Народних Зборів Західної України. 1939-1941 рр. – перший секретар Станіславського обкому ЛКСМУ. 1943-1947 рр. – перший секретар Київського обкому і міськкому комсомолу, другий секретар ЦК ЛКСМУ. 1948 р. закінчив (екстерном) Київський державний університет. 1948-1951 рр. – в аспірантурі Академії суспільних наук при ЦК ВКП (б). 1951-1961 рр. – на партійній роботі.
1961-1978 рр. – заступник голови Ради Міністрів УРСР. Працюючи на цій державній роботі протягом 17 років, займався розвитком освіти України всіх рівнів, розвитком культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, охорони історико-культурної спадщини. Роботу в партійних і державних органах поєднував з науковою діяльністю. Був одним із ініціаторів створення та головою правління Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури (1967-1988 рр.), ініціатором створення Музею народної архітектури і побуту в Пирогово (Київ) та Національно-культурного заповідника козацької слави на о.Хортиця.
З 1980 року – завідувач відділу регіональних проблем історії України НАН України. З 1986 року – віце-президент Міжнародного комітету славістів. З 1990 року – голова правління Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Завідуючий відділом регіональних проблем історії України Інституту історії НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук, професор. Герой України.
Автор понад 600 наукових праць, у тому числі 17 монографій.
