24.06.1947 - 04.07.2021
Володимир Миколайович народився 24 червня 1947 року в селі Катеринівка Лозівського району Харківської області в родині робітника та сільської вчительки.
Випускник Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства за фахом інженер-механік сільськогосподарського виробництва, він почав свій трудовий шлях у 1970 році, працюючи помічником бригадира тракторної бригади, потім головним інженером, механіком колгоспу ім. С. Орджонікідзе Лозівського району Харківської області; з 1981 по 1986 рр. очолював колгосп ім. XX з'їзду КПРС у цьому районі. У 1986 році був обраний ІІ секретарем Лозівського міському КПУ, з 1987 по 1990 рр. працював головою Лозівського райвиконкому.
У 1990 році почалася особлива сторінка його біографії: Володимир Миколайович був обраний депутатом та заступником голови Харківської обласної ради. Через 2 роки шляхом таємного голосування безальтернативно обирається головою ради. На цих посадах, а також на посту заступника голови Харківської облдержадміністрації (1995-1997 рр.), та втретє обраний головою Харківської обласної ради (1996-2002 рр.), Володимир Миколайович був одним з тих керівників області, хто зумів провести Харківщину без великих потрясінь через бурі і негаразди 1990-х років, зберегти мир, спокій і стабільність в регіоні, а також багато зробив для соціально-економічного розвитку Слобожанщини. Практично Все його життя було пов'язане з Харківщиною.
Володимир Миколайович був активним учасником перетворень в сфері місцевого самоврядування, працюючи багато років на посаді президента Української асоціації місцевих і регіональних влад, був членом Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України, членом робочої групи з підготовки пропозицій щодо розвитку місцевого самоврядування при Президентові України, у 1998 р. - 1999 рр. — радником прем'єр-міністра України (на громадських засадах).
Почесний професор ХІМЕСХу, Почесний професор ХІБтаА, Володимир Миколайович проявив свій талант і на міжнародному рівні. В його житті знайшлося місце для унікального досвіду дипломатичної діяльності, коли з 2002-го по 2008 рр. згідно Указу Президента України він працював Надзвичайним і Повноважним Послом України першого класу в Республіці Вірменія, потім в Киргизькій Республіці, та здійснив вагомий внесок у розвиток міжнародних, економічних, культурних зв'язків між країнами.
Багатогранна праця В.М. Тягла відмічена державними нагородами: орденами «Знак Пошани» ІІІ ступеня, «За заслуги» III ступеня, орденом святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня, багатьма Почесними Грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України за сумлінну працю та вагомий особистий внесок у розвиток демократичних засад виборчого процесу, забезпечення розвитку місцевого самоврядування та ін. Відзначена його плідна праця також нагородами керівників Вірменії та Киргизії, де він представляв інтереси України на дипломатичному рівні.
