У матеріалі експертів Програми USAID DOBRE висвітлені актуальні питання Процесу технічного обстеження пошкоджених/зруйнованих будівель, який  є комплексним дослідженням, що безперечно потребує спеціалізованих знань та інструментів зокрема у сфері геодезії.

Розділ інженерної геодезії традиційно включає вимірювання і моніторинг геометричних параметрів будівель та споруд, і є одним із загальновизнаних та широко розповсюджених методів дослідження технічного стану будівельних конструкцій.

У консультації розглянуто проблематику та проведено аналіз можливості та доцільності включення інженерно-геодезичних робіт при проведенні процедури обстеження пошкоджених/зруйнованих будівель і споруд.

Бойові дії, обстріли міст ракетами та артилерією призводять до значних руйнувань житлового фонду в містах і селищах, особливо тих, які знаходяться біля лінії фронту. За даними Звіту про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на початок 2024 року Київської школи економіки, внаслідок бойових дій Російської Федерації, понад 50 % житлового фонду у значній кількості міст та містечок було пошкоджено чи зруйновано, особливо це стосується території Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської областей, де продовжуються активні бойові дії.

За попередніми даними обласних військових адміністрацій, станом на кінець 2023 року, загальна кількість зруйнованих або пошкоджених об’єктів житлового фонду становить близько 250 тис. будівель, з них 222,6 тис. – приватних (індивідуальних) будинків; 27 тис. – багатоквартирних будинків; 0,53 тис. – гуртожитків.

Регіональний розподіл кількості зруйнованих або пошкоджених об’єктів житлового фонду представлений на рисунку 1.

Рисунок 1. Регіональний розподіл кількості зруйнованих або пошкоджених об’єктів житлового фонду, тис. од. (згідно з звітом)

Ступінь пошкоджень будівель і споруд може бути різний, за попередніми оцінками,

• часткового пошкодження (ступінь руйнування менше рівне 10%) зазнали 16,9 тис. житлових будівель (їх загальна площа – 15,6 млн кв. м);
• середніх пошкоджень (ступінь руйнування – понад 10% менше рівне 40%) зазнали 84,5 тис. житлових будівель (їх загальна площа – 48,12 млн кв. м;
• повністю зруйновано (ступінь руйнування – понад 40%) зазнали 65,8 тис. житлових будівель (їх загальна площа – 25,24 млн кв. м).

Для визначення витрат на ремонт будівель (споруд) або нове будівництво, а також відновлення прибудинкової території проводяться спочатку невідкладні дії (виявлення і знешкодження вибухонебезпечних предметів, первинний демонтаж тощо. Організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад згідно з порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд затвердженим постановою КМУ від 19.04.2022 № 473.

Після виконання невідкладних дій, спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії РФ, уповноважений орган має здійснити комісійне обстеження пошкоджених об'єктів і (за потреби) технічне обстеження, яке має зробити висновок про категорію пошкоджень об’єкта і прийняти рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення (Посібник з послідовності дій Служб відновлення та розвитку інфраструктури в областях України та ОМС в проєктах відбудови об'єктів цивільної та соціальної інфраструктури та житлового фонду за рахунок коштів державного бюджету).

Технічне обстеження пошкодженого об'єкта здійснюється згідно з Порядком, прописаним у Постанові Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва» №257 від 12 квітня 2017 р., а також Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів» № 144 від 06 серпня 2022 р.

Проведення обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами, або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Обстеження об’єкта включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем (крім технологічного устаткування), що характеризують експлуатаційну надійність об’єкта (в тому числі забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до реконструйованих або збудованих об’єктів житлового та громадського призначення).

Геодезичні роботи, а також вимірювання і моніторинг геодезичними методами геометричних параметрів будівель та споруд є одним із загальновизнаних та широко розповсюджених методів дослідження технічного стану будівельних конструкцій. Далі розглянемо проблематику та проаналізуємо можливі роль та місце інженерно-геодезичних робіт при проведені процедури обстеження пошкоджених/зруйнованих будівель і споруд.

Так згідно ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві» із Зміною №1 геодезичні роботи у будівництві – це роботи з визначення просторового положення споруд, визначення форм та геометричних параметрів будівель, споруд та території забудови, які виконуються геодезичними методами, геодезичними приладами та інструментами, а геодезичне забезпечення – комплекс організаційних, технологічних, технічних та інших заходів, що спрямовані на забезпечення відповідності геометричних параметрів об'єктів будівництва вимогам проєктної та нормативної документації. Тобто за допомогою геодезичних методів можна визначити фактичні значення геометричних параметрів (лінійна чи кутова величина об’єкта будівництва) технічного стану будівель (споруд) та встановити відхилення від проєктних (нормативних) значень.

Геодезичні роботи при обстеженні будівель та споруд відносяться до розділу інженерно-геодезичних робіт, які також називають скорочено інженерною геодезією. Інженерна геодезія – розділ геодезії де досліджуються та розробляються методи й засоби геодезичного забезпечення всіх видів будівництва та різних етапах: інженерні вишукування, проєктування, будівництво, реконструкція, монтаж і експлуатація будівель та інженерних споруд. Основними задачами інженерної геодезії є:

• геодезичний контроль розмірів та геодезичних форм будівельних і технологічних елементів, форм та розмірів будівель та споруд та проведення розбивочних робіт на будівельних майданчиках;
• спостереження за деформаціями (моніторинг) споруд та основ для вивчення просідань фундаментів, визначення зміщень і нахилів висотних будівель та споруд;
• створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних матеріалів, призначених для розроблення проєктів, робочої документації та будівництва об’єктів, для оцінювання техногенного навантаження, розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій;
• створення інженерно-топографічної основи та отримання геодезичних даних для виконання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обстеження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерної підготовки, захисту й локального моніторингу територій.

Саме реалізація спостереження за деформаціями, моніторинг та контролю зміщень та нахилів з використанням геодезичних методів є актуальним завданням у випадку оцінки стану будівельних конструкцій внаслідок пошкоджень, а отже результати інженерно-геодезичних вимірювань можуть відігравати визначну роль при досліджені можливості подальшої експлуатації будівель та споруд.

Інженерно-геодезичні вишукування проводяться сертифікованими інженерами-геодезистами, які несуть відповідальність за якість результатів проведених топографо-геодезичних і картографічних робіт (стаття 5¹ Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність»). Сертифікованим інженером-геодезистом може бути особа, яка має стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склала кваліфікаційний іспит та одержала кваліфікаційний сертифікат за відповідним напрямом робіт. Відомості про сертифікованих інженерів-геодезистів вносяться до Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів.

Інженерно-геодезичні вишукування проводяться з обов’язковим дотриманням нормативних вимог та контролем точності виконаних робіт, які регламентуються інструкціями, ДБН, ДСТУ, серед яких потрібно виділити наступні:

• Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98);
• ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві» із Зміною №1;
• ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва»;
• ДБН В 1.2-5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об'єктів»;
• ДСТУ-Н Б А.1.3-1:2016 «Визначення параметрів будівель, споруд і території забудови. Загальні вимоги»;
• ДСТУ-Н Б В. 1 2-17:2016. Настанова щодо науково-технічного моніторингу будівель і споруд;
• ДСТУ-Н Б В. 1.3-1:2009. Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Виконання вимірювань, розрахунок та контроль точності геометричних параметрів. Настанова

На цей час геодезія використовує значну кількість сучасних технологій для оперативного отримання інформації про об’єкти місцевості, як безпосередньо на місцевості, так і дистанційно. Наприклад за результатами проведених інженерно-геодезичних робіт із використанням мобільних чи стаціонарних лазерних сканувальних систем строюються 3D моделі будівель і споруд, які надалі можуть бути оброблені зокрема із використанням AI (штучного інтелекту) і також використовуватись для оцінки технічного стану досліджуваних об’єктів.

На жаль однією з суттєвих проблем використання геодезичних методів для вирішення актуальних завдань на території нашої країни є невідповідність (застарілість) положеннь чинних норм та стандартів та можливостями сучасних засобів вимірювальної техніки.

На цей час в Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва прямо не визначена необхідність проведення геодезичних робіт при обстежені об’єктів, проте згідно ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві» із Зміною №1 під час будівництва, експлуатації та реконструкції будівель та споруд обов’язково проводиться супроводження робіт інженером-геодезистом.

Надалі визначимо роль та місце інженерно-геодезичних робіт в процесі обстеження. Обстеження об’єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об’єкта або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв’язку з пошкодженням об’єкта внаслідок воєнних дій, проводиться за такими етапами:

• підготовка до проведення обстеження;
• попереднє та/або основне (детальне) обстеження;
• складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Відповідно до Порядку проведення технічного обстеження визначено основний перелік робіт кожного із зазначених етапів обстеження будівель (споруд)  (таблиця 1).

Таблиця 1. Основні види робіт, які проводяться під час обстеження зруйнованих або пошкоджених об’єктів будівництва

Як можливо побачити із таблиці на всіх етапах обстеження є складові робіт, що можуть потребувати залучення сертифікованих інженерів-геодезистів:

• на етапі підготовки повинні бути вивчені проведених інженерно-геодезичних вишукувань і матеріали виконавчої геодезичної документації;
• на етапі попереднього обстеження проводять вимірювання виявлених дефектів і пошкоджень та їх прив’язку до місцевості, також додатково фіксація їх на картографічних матеріалах (топографічні карти, плани, космічні знімки, знімки з БПЛА тощо);
• на етапі основного (детального) обстеження проводять детальне вимірювання виявлених дефектів і пошкоджень та їх прив’язку до місцевості, виконання контрольних геодезичних інженерних вишукувань на земельній ділянці, також додатково фіксація результатів вимірювання на картографічних матеріалах (топографічні карти, плани, космічні знімки, знімки з БПЛА тощо).

Цікавим з точки зору розглянутої тематики є те що з листопада 2023 р. в Запорізькій області розпочався експериментальний проєкт щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі згідно З постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі» від 27 жовтня 2023 р. № 1185. В даній Постанові інформаційні продукти дистанційного зондування Землі – оригінали (засвідчені копії) матеріалів аерозйомки, дистанційного зондування Землі різних знімальних систем або оброблені оригінали (засвідчені копії) матеріалів аерозйомки, дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) різних знімальних систем, представлені у вигляді візуальних зображень, які повинні передаватися в електронному вигляді до Державного картографо-геодезичного фонду України.

Для вибору, створення та обробки даних дистанційного зондування Землі (необхідний формат, просторове розрізнення, напрямок зйомки, відомості про дату, час зйомки з точністю до хвилини (у разі наявності) та про геолокацію даних об’єкта (п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі»)) та підготовки їх до передачі до Державного картографо-геодезичного фонду України (формування переліку метаданих про дані дистанційного зондування Землі (додаток 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України» від 19 січня 2024 р. № 67)) також існує необхідність залучати фахівців з геодезії, картографії та ДЗЗ.

З урахування викладеного робимо висновок, що на цей час при обстежені пошкоджених та зруйнованих об’єктів, зокрема проведені вимірювань та контролю геометричних параметрів будівель та споруд, використання геодезичних методів та залучення сертифікованих інженерів-геодезистів в обов’язковому порядку не потребується. Однак у випадках нового будівництва, реконструкції та моніторингу стану будівель і споруд геодезичний супровід визначений нормативними документами як обов’язковий. Крім цього за результатами аналізу нормативних документів визначено, що на різних етапах обстеження будівель і споруд присутні етапи, що так чи інакше можуть вимагати залучення фахових знань та навичок інженера-геодезиста. Отже, при замовлені технічних  обстежень особливо щодо великих або складних об’єктів, замовникам робіт доцільно серед іншого звернути увагу на наявність або можливість залучення фахівців з питань інженерної геодезії виконавцями робіт з технічного обстеження.

Повне та всебічне технічне обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, потребує оперативної швидкості та точності виконаних робіт. Для таких умов саме застосування сучасних в тому числі дистанційних та геодезичних методів являються пріоритетними, бо вони дозволяють швидко встановити масштаби руйнувань будівель та споруд, встановити фактичні геометричні параметри об’єкта будівництва та розрахувати фактичні відхилення від проєктних, або допустимих значень.

Посилання на НПА, що згадані у роз’ясненні:

• Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на початок 2024 року. Електронний ресурс https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/04/01.01.24_Damages_Report.pdf
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд» від 19 квітня 2022 р. № 473. Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#Text
• Посібник з послідовності дій Служб відновлення та розвитку інфраструктури в областях України та ОМС в проєктах відбудови об'єктів цивільної та соціальної інфраструктури та житлового фонду за рахунок коштів державного бюджету. Електронний ресурс https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/01/Posibnik-iz-vidnovlennya.pdf
• Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва» від 12 квітня 2017 р. № 257. Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#Text
• Наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів» від 06 серпня 2022 р. № 144. Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0898-22#Text
• ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві» із Зміною №1. Електронний ресурс https://e-construction.gov.ua/files/new_doc/3074223906081474102/2023-04-05/c6a5e10e-52ae-464d-892e-3e95419c61b6.pdf
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі» від 27 жовтня 2023 р. № 1185. Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1185-2023-%D0%BF#Text
• Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України» від 19 січня 2024 р. № 67. Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2024-%D0%BF#Text
• Закон України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність»від  23 грудня 1998 р. № 353-XIV. Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text
• Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України «Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000 та 1 : 500» від 09 квітня 1998 р. № 56. Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98#Text
• ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва». Електронний ресурс https://e-construction.gov.ua/files/new_doc/3074132130146550876/2023-04-05/be37c1e6-5fc0-476c-9b9d-1fc5dbe21086.pdf
• ДБН В 1.2-5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об'єктів». Електронний ресурс https://e-construction.gov.ua/files/new_doc/3074778358307882794/2023-04-06/d169c363-9531-4a87-8b10-1e706a6d2221.pdf
• Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про прийняття національного стандарту України ДСТУ-Н Б А.1.3-1:2016 "Визначення параметрів будівель, споруд і території забудови. Загальні вимоги"» від 13 червня 2016 р. № 149. Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0149858-16#Text
• ДСТУ-Н Б В. 1 2-17:2016. Настанова щодо науково-технічного моніторингу будівель і споруд. Електронний ресурс https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=65024
• ДСТУ-Н Б В. 1.3-1:2009. Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Виконання вимірювань, розрахунок та контроль точності геометричних параметрів. Настанова. Електронний ресурс https://uscc.ua/uploads/page/images/normativnye%20dokumenty/dstu/dstu-n-b-v13-1-2009-vikonannya-vim%D1%96ryuvan-rozrahunok-ta-kontrol-tochnost%D1%96-geometrichnih-parametr%D1%96v-nastanova.pdf

(с) Ця публікація стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є відповідальністю Глобал Ком'юнітіз (Global Communities) і не обов'язково відображає точку зору USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

* за матеріалами сайту "Децентралізація"