Більшість районних рад передали громадам майно. Як тепер вони працюватимуть з бюджетами — про це йшла мова у програмі «Сьогодні.Головне» з Президентом Української асоціації районних та обласних рад Сергієм Черновим.

UA: Харків. Чому ви відстоюєте необхідність районних рад?

Ця позиція зрозуміла, відповідь є в Конституції України. В Конституції чітко виписані повноваження для районних рад, у базовому законі "Про місцеве самоврядування" також чітко виписані повноваження районних рад, в тому числі й співпраця з районним державними адміністраціями як виконавчим органом районної ради.

Ми відстоюємо не інтереси когось незаконно створеного, ми відстоюємо інтереси конституційного органу з тим, щоб він зміг виконувати свої зобов'язання і працювати.

UA: Харків: За даними Міністерства розвитку громад та територій майже усі районні ради передали майно громадам. Що залишається в управлінні райрад?

Передача майна — це не головне, головне — послуга. Сьогодні є приклади, коли майно забирають, а юридичну особу якогось комунального підприємства чи закладу не забирають чи не хочуть забрати. Чи забирають в якомусь звуженому складі.

І найголовніше тут простежити не за майном, а за послугою. Наприклад, була послуга у сфері охорони здоров'я чи працював стадіон, чи надавалася послуга для занять з дітьми спортом, чи школи мистецтв, дошкільне виховання, медичні послуги. І якщо ця послуга залишиться в об'єднаній громаді або стане кращою, то ми мети досягли.

UA: Харків: Які функції у районних рад зараз?

Якщо все майно передадуть, у них залишаються повноваження. Районні ради повинні приймати розроблені районними державними адміністраціями плани соціально-економічного розвитку. Вони повинні займатися питаннями соціального захисту.

Наприклад, перевезення громадян, в тому числі пільгове. В громадах, які перебувають поряд з містом Харковом, це питання вирішується. Але у віддалених громадах задумалися: "А чи можу я перевозити громадян не тільки зі своєї громади?", бо сполучення проходить через декілька громад.

І сьогодні я знаю приклади: в деякі громади вже прийшли правоохоронні та контролюючі органи й запитали про цільове використання бюджетних коштів. Чому б тут не зберегти систему, яка працювала в райадміністраціях через відділи соцзахисту, отримуючи субвенції з громад, але надаючи послуги якраз сполученню між громадами. Особливо пільгового контингенту.

UA: Харків: 29 січня ви звернулися до голови Верховної Ради України. У зверненні ви наводите власні доходи райрад (ред. -приклад Харківщина). Різниця у заробітках районів Харківщини у 32 рази. Чому так?

Така різниця тільки цього року, бо в окремих районах по завершенні роботи минулого року залишилися кошти перехідні. А в решті районах таких залишків не було зовсім або вони були дуже малі. Але ви ж розумієте, що це було тільки в цьому році.

Ми створили квазіоргани — районну раду і райдержадміністрацію, які мають свої повноваження і не мають джерел для реалізації цих повноважень. Тоді треба на рівні держави визначитися: або не потрібні такі державні органи і прийняти відповідні зміни до Конституції. Якщо ж ми визначилися, що у великій державі Україна управління має три ланки: базовий, субрегіональний і регіональний, то тоді кожна ланка повинна мати чіткі повноваження і під повноваження наповнення з податків і зборів.

UA: Харків: Ваша особиста позиція?

Моя особиста позиція не змінилася, і я говорив про це публічно рік до прийняття усіх рішень. Я попереджав, що будуть ризики, що нам потрібен був один перехідний бюджетний рік, для того, щоб звершити передачу цього майна, не втратити послугу, її якість і зрозуміти, які органи управління нам потрібні. Які джерела фінансування нам під ці повноваження підвести і де їх взяти. Бо ми сьогодні міряємо температуру середню по палаті. Але ж середньою вона не може бути. Є громади, де проживає 4 тисячі людей і є громади 1,5 мільйона, як місто Харків.

UA: Харків: На вашу, думку, лікарні, школи тощо тепер було б краще залишити в громадах чи повернути назад в ради?

Їх передали, а тепер промоніторимо, чи залишиться перелік тих послуг, які були, і їхня якість. Там, де він залишиться — це чудово. А там, де втратяться послуги, їхня якість або закриють підприємства чи заклади, чи скоротять працівників...

Наприклад, сьогодні є 37 полігонів та сміттєзвалищ. Я не знаю, передали їх чи ні. Дуже актуальне екологічне питання. Це виклик: чи зможуть громади їх обслуговувати. 62 дитячі спортивні юнацькі школи. Так, їх можна передати і скоротити повністю всіх тренерів, і завтра діти у нас залишаться на вулиці. Школи мистецтв, їх можна передати, але відключити опалення, електроенергію, скорити всіх викладачів, залишити лише директора і бухгалтера на 0,25 ставки. І це також рішення, але ж мета реформи була зовсім іншою.

Безумовно, громади — це база, безумовно, там повинні бути податки, ресурс і можливості. Але ми бачимо сьогодні, що не всі громади сьогодні є спроможними. А ми не можемо ризикувати, бо за збанкрутілою громадою будуть збанкрутілі послуги.

Людина не може сьогодні отримувати медичну допомогу, а завтра залишитися без неї. У мене є інформація, поки що не буду називати конкретні громади, де зробили так, як я говорив: передали майно, передали юридичну особу. Але були там тренери з підготовки дітей для того, щоб вони займалися різними видами спорту, але їх просто скоротили. І таких прикладів багато. Я говорю це не для того, щоб створити паніку чи "все пропало". Влада сьогодні має сконцентровано кожен день збирати такі приклади і знаходити рішення саме в таких умовах.

UA: Харків: Ви звернулися до спікера парламенту з пропозицією розширити джерела, з яких наповнюються районні бюджети. Якщо коротко, які ваші пропозиції?

По-перше, треба розділити це на два етапи. Перший етап — треба вийти з ініціативою в бюджетний комітет, і нас профільний комітет Верховної Ради з питань державного будування та самоврядування підтримав, на цьому тижні буде відповідне засідання. Якщо депутати проголосують, то мільярд гривень направлять субвенцій в районні ради на цей рік. Гроші потрібні, щоб виконати в першу чергу ті зобов'язання з реформування, а саме по передачі майна, скороченню раніше діючих рад, виплати необхідних зарплат і виплат, забезпечити життєдіяльність.

І друге: новостворені районні адміністрації зараз зрозуміють, що ті програми, які вони будуть розробляти і давати в районну раду для затвердження, то вони ж можуть виконуватися лише якщо є джерело. І буде мертвонароджене рішення.

Ми пропонуємо частину податків перенаправити в районні бюджети. Там невеликі цифри. 1, 2, 3% податку на доходи фізичних осіб, рентної плати чи податку на землю. Тобто це для дискусії фахівців, експертів і народних депутатів, які будуть приймати рішення. Це дало б змогу райрадам у співпраці з об'єднаними територіальними громадами вирішувати питання, які важко вирішити на території маленької громади.