В 2021 році в пікові години споживання електроенергії в Україні фіксувалося на рівні 25 гігават.
Внаслідок ракетних ударів Росії енергосистема України втратила понад 9 гігабайт потужності. Пропускна спроможність для імпорту електроенергії з Європи становить більше 2 гігават, але на сьогодні ця цифра обмежена до 1,7 гігават, а завдані збитки обчислюються мільярдами.
Єдиний шлях забезпечити населення та критичну інфраструктуру світлом і питною водою, а взимку ще й теплом – це децентралізація енергетики та енергоефективність. Це спільне завдання держави, територіальних громад, бізнесу і громадян.
Держава спрощує процедури для інвесторів та досліджує потребу в резервних джерелах живлення, щоби підготуватися до зими.
Що саме мають зробити громади для виконання цього завдання? Які в них є для цього законодавчі можливості? Де брати ресурси для втілення завдань енергетичної децентралізації і як використати існуючу ресурсну базу громад? Який досвід у цій сфері вже мають громади і з якими перепонами стикнулися?
Відповіді на ці питання шукали учасники п’ятого із серії публічних діалогів «Децентралізація на зв’язку», у фокусі обговорення якого була енергетична стійкість громад.
Участь у заході взяли представники Держенергоефективності, Міненергетики, Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, асоціацій органів місцевого самоврядування, проєктів міжнародної допомоги, голови територіальних громад, експерти.
«Децентралізація на зв’язку» – спільна ініціатива Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), Українського кризового медіа-центру, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад та порталу «Децентралізація». Інформаційні заходи відбуватимуться в межах комунікації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а саме в частині побудови спроможних громад.
Децентралізована енергосистема = стійкість
В’ячеслав Негода, керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України зазначив, що задля стійкості, енергосистемі України потрібно мати чіткий план дій. Кроки такого плану запропонували члени Конгресу під час засідання, яке відбулося у квітні. До слова, тоді дефіцит електроенергії був менш відчутним, тож відключень не було. Наразі ситуація складніша: в усіх областях застосовуються графіки стабілізаційних відключень, подекуди діють аварійні відключення.
За результатами засідання Конгресу у квітні, було прийнято протокольне рішення, яке направили на розгляд Кабінету Міністрів, місцевих органів влади, інших центральних органів виконавчої влади. Серед пріоритетних завдань є необхідність знайти нові моделі організації енергозабезпечення, зокрема через розвиток відновлюваної енергетики, а також забезпечити законодавчі умови для створення децентралізованої системи енергопостачання. Саме це, за словами В’ячеслава Негоди, допоможе громадам дбати про власну енергетичну автономність, а всю систему зробить менш вразливою до ракетних атак.
«Раніше вважали, що краще будувати якомога більші системи. Можливо, це добре під час мирного життя, але не в умовах війни. Будь-яка концентрація ресурсів, зокрема енергетичних, в одному місці це величезний ризик. Маємо працювати, щоб зменшити ці ризики. Громади мають чималий досвід реалізації проєктів у сфері енергетики. Під час таких діалогів. як сьогодні, намагаємося зрозуміти, з якими перепонами,в тому числі,законодавчими, стикаються органи місцевого самоврядування на цьому шляху, щоб якомога швидше їх усунути», – сказав В’ячеслав Негода.
Не втрачати людей та дбати про майбутнє
Олександр Корінний, Новоукраїнський міський голова, голова правління Всеукраїнської асоціації ОТГ, зазначив, що децентралізаційний підхід в організації різних сфер життєдіяльності дасть громадам можливість забезпечити комфортне перебування українців вдома. Адже, на думку очільника громади, надзвичайно важливо створювати умови для людей тут, щоби вони не виїжджали за кордон.
«Громади нашої асоціації розуміють, що повномасштабна війна посилює виклики і енергетичні, і екологічні. І зараз, як ніколи, потрібно шукати дієві інструменти для підтримки наших об’єктів критичної інфраструктури. Наразі громади вже здійснюють та реалізовують деякі заходи з енергетичної безпеки на місцевому рівні. Багато хто з нас сьогодні проводить енергоаудити, модернізацію систем освітлення, що значно знижує енергоспоживання. Встановлення сонячних панелей відбувається і на приміщеннях шкіл, лікарень, інших громадських будівлях. Також запроваджуються розумні системи управління в багатьох секторах, зокрема, в управлінні комунальними відходами, компостуванні органічних відходів, переробці, зниженні загального обсягу несортованого сміття. Це все – про нашу стійкість, енергетику й незалежність».
Олександр Корінний зауважив, що актуальним залишається питання щодо адаптації підходів до вимог Європейського Союзу в сфері енергоефективності навіть в умовах воєнного стану. Адже це впливає на можливості залучення підтримки міжнародних донорів і з часом може позначитися на підтримці від держави.
«Ми маємо дві ключові проблеми щодо вирішення екологічних стандартів. Перше – громади реалізовують політику енергобезпеки здебільшого з залученням зовнішньої експертної допомоги та програм міжнародної підтримки, оскільки у громадах бракує висококваліфікованих фахівців. Друге – громади все частіше говорять про нестачу фінансів, матеріально-технічних ресурсів для підвищення енергетичної ефективності.
Для подолання таких проблем громади налагоджують співпрацю з грантодавцями і кредитними інституціями, які можуть допомогти у фінансуванні, впровадженні таких заходів із енергоефективності та адаптації клімату. Після перемоги Україна буде продовжувати отримувати фінансування від міжнародних партнерів, і громади вже зараз розуміють, що перевагу матимуть ті громади, в основі відновлення яких будуть енергоефективні заходи», – резюмував Олександр Корінний.
Кейси українських громад
Чортківська громада, Тернопільська область
Чортків – перше з малих міст України, яке прийняли до Європейської асоціації місцевих органів влади в сфері енергетичного переходу Energy Cities. Це лише один із інструментів посилення енергостійкості громади. За словами Володимира Шматька, Чортківського міського голови, вони роблять ставку на власну енергетику, і це вже дає економію для бюджету. Приміром, сонячна електростанція потужністю лише 22 кіловати за рік згенерувала 22 тисячі кіловат, що в грошовому еквіваленті заощадило лікарні 178 тисяч гривень. Громада планує розширювати діяльність залучення партнерів та посилення енергетики, тож запрошує спеціалістів на постійну роботу. Пропонує конкурентну зарплатню та житло, щоби тільки знайти фахівців задля розвитку енергетики. На це спрямовують і поточні можливості.
Завдяки партнерству із німецьким містом Бад-Зоден-Зальмюнстер щороку громада отримує вибрати необхідне серед запропонованих варіантів: дитячі майданчики, медичне обладнання, обладнання для шкіл, комунальна техніка, сонячні електростанції. Минулоріч підсилили лікарню німецьким рентгеном та іншим важливим устаткуванням. Тепер вибір був складним, але зрозумілим:
«Ми вибрали дві сонячні електростанції. Одна у нас буде встановлена в пологове відділення, інша – в інфекційне. Минулого року ми говорили про альтернативне джерело – це генератори, зараз всі розуміють, що цього не вистачить. Зараз ми думаємо про енергобезпеку, енергонезалежність, – сказав Володимир Шматько. – Ми повинні зробити все можливе, щоб люди були вдома. Бо врешті-решт всі наші кроки будуть даремними, якщо люди не побачать результатів. Адже просто приймуть рішення емігрувати».
Але всі ці партнерські проєкти необхідно співфінансувати або підготувати майданчик для реалізації. Приміром, зараз громада має можливість отримати хоч і невеличку, але важливу сонячну електростанцію. Для цього мусить знайти кошти, щоби відремонтувати дах. Ще є чинники, які просто не залежать від місцевої влади.
«Був інвестор, який хотів з газу робити електроенергію, і збудувати у Чорткові станцію потужністю до 20 мегават. Але у нас немає мережі, куди направити цю згенеровану енергію. Тому що Тернопільська область – не промислова, бідна на енергетичні мережі. Інвестор іде на Хмельниччину. У кожному регіоні є свої особливості та труднощі. І тут зусиль місцевої влади недостатньо. Ми сподіваємося на підтримку уряду», – резюмував Володимир Шматько.
Долинська громада, Івано-Франківська область
Приклад Долинської громади показує, як можна мати власні об’єкти генерації, комунальні і приватні, власну систему розподілу на основі розумних мереж і отримувати можливість забезпечувати потреби об’єктів критичної інфраструктури та населення.
Перш за все, Долина подбала про те, щоби забезпечити людей водою. У 2023 році збудували сонячну електростанцію потужністю 120 кіловат для очисних споруд і водоканалу. Від грудня вона згенерувала 54 тисячі кіловат/годин електроенергії, що еквівалентно пів мільйону гривень. Цьогоріч у бюджет заклали будівництво ще однієї такої ж станції для водозабору. За словами голови громади Івана Диріва, громада має ще ряд подібних успішних проєктів, і готова ділитися досвідом. Але справжня енергетична стійкість громад, на думку очільника Долинської громади, не в тимчасових заходах і точковими проєктами проблему вирішити неможливо.
Стійкість енергосистеми Долина вбачає у створенні системи сотової енергомережі. План полягає у тому, щоб на основі розумних мереж об’єднати різні об’єкти генерації в громаді: сонце, вітер, біогаз, як комунальні, так і приватні. Зі споживачами система поєднується за допомогою методів і способів як керування попитом, так і балансування. Разом із партнерською консалтинговою компанією громада розробила концепцію і бізнес-модель функціонування такої мережі. Вона буде окремим елементом, яка взаємодіятиме з об’єднаною енергетичною системою. Зараз ведеться техніко-економічне обґрунтування. І громада шукає грантові чи кредитні кошти для реалізації.
«У центрі сотової енергомережі має бути агрегатор – комунальне підприємство, яке буде керувати генерацією, споживанням, взаєминами з трейдерами. Вони мають балансувати систему всередині громади і керувати попитом, – розповів Іван Дирів. – Це буде енергетичний кооператив. На наш погляд, це найбільш прийнятна форма, яка зможе об’єднати як наші комунальні підприємства, так і бізнес-середовища, домогосподарства, громадян. Безумовно, є певні виклики та перепони. Перш за все, це нормативна база. Наше правове поле в енергетиці не поєднується із децентралізацією. Окрім того, перепоною стають інші учасники ринку, як оператори систем розподілу, які не дуже хочуть ділитися монополією. Але це невідворотні процеси. Світ рухається і ми будемо рухатися».
Бориславська громада, Львівська область
Бориславська громада давно почала працювати з альтернативними джерелами енергії. У 2016 році на території промислового підприємства приватний інвестор збудував дахову сонячну електростанцію потужністю понад мегават. На той час це була найбільша в Україні дахова сонячна електростанція. У 2019 році запрацювала ще одна така електростанція. Але громада на цьому не зупиняється.
«Минулоріч ми виділили ще дві земельні ділянки для встановлення сонячних електростанцій, підписали угоду про оренду. Цього року інвестор забудовуватиме сонячними панелями ще 45 гектарів. Це земля в охоронній зоні сміттєзвалища, яку важко було загосподарювати, щоби вона приносила користь громаді. Ми знайшли таке рішення, і я вважаю, що воно було досить правильним, особливо зараз», – сказав Бориславський міський голова Ігор Яворський.
У співпраці із сусідніми громадами Бориславська працює над налагодженням системи отримання електроенергії від вітру. А ще будує амбітні плани, щоби використати своє розташування.
Борислав стоїть прямо на нафтовому родовищі. Це єдине місце в Європі, де нафту було знайдено після будівництва міста. Нафту тут видобувають понад 150 років. Від цього є переваги, але і шкода теж. Як, наприклад, попутній газ, який виділяється в атмосферне повітря, забруднюючи атмосферу. Понад 12 років громада працює над тим, щоби налагодити співпрацю з Укрнафтою, і переробляти цей газ на електроенергію. Наразі сторони підписали меморандум про співпрацю, що компанія готова передавати цей газ. Громада замовила проєктно-кошторисну документацію, пройшла всі експертизи. Зараз, за словами очільника громади, протягом трьох років питання призупинене через те, що компанія не може скласти ціну на непотрібний для неї продукт.
Зеленодольська громада, Дніпропетровська область
У Зеленодольську питання енергетики тісно повʼязане з водою, адже тут працює теплоелектростанція. Після підриву Каховської ГЕС громада повністю залишилася без водопостачання, включно з підприємством. Зараз для забезпечення 12-тисячного міста водою та на роботу ТЕС беруть воду з технічного ставка-охолоджувача. Втім цей ресурс обмежений і рівень води наразі критичний. Підземні води місту поки що недоступні, адже їх потрібно шукати під пластом граніту, на якому воно стоїть. Тож Зеленодольськ чекає запуск великого проєкту від держави, який повинен був надати воду в Криворізький район, проте поки що перспектив швидкого отримання води немає. Села забезпечують водою зі скважин, а для міста шукають можливості зробити геологічну розвідку території, але через граніт це дороговартісний і нешвидкий процес. Тепловий вузол на електростанції перебуває під завалами. Чи встигнуть його розібрати і запустити тепломережі, поки невідомо.
«Тому ми починаємо розробляти свій проєкт по місту, щоб зробити альтернативні джерела опалення. Це встановлення двох модульних газових теплових вузлів. Є підведення газу середнього тиску, потужності вистачає. Тому зараз робимо проєктно-кошторисну документацію, шукаємо донорів та партнерів, які нам допоможуть в закупці і реалізації цього проєкту. Проєкт приблизно коштує 100 мільйонів. У бюджеті таких коштів немає», – розповів Дмитро Невеселий, Зеленодольський міський голова.
У Зеленодольську немає приватного житлового сектору, лише багатоквартирні будинки. Тож першочергово громада працює над забезпеченням людей водою, щоби уникнути аварійної небепезпеки каналізаційних систем.
Які кроки пропонують експерти?
Ігор Черкашин, радник Президента Національної академії наук, експерт ГО «Експертна Платформа з енергоефективності» озвучив покроковий план пріоритетів, що повинна забезпечити громада для себе.
1. Критична інфраструктура. Громаді потрібно розрахувати потребу резервних джерел електропостачання насосних груп та опалення. А також подбати про допоміжні матеріали, як паливо, фільтри тощо, задля їх безперебійної роботи.
2. Громадська інфраструктура. У цьому процесі важлива роль енергоменеджерів громад. Для ефективності роботи таких служб постійно діючий цілодобовий загальноукраїнський центр підтримки енергоменеджерів громад, куди потрібно залучити високопрофесійних фахівців із різних напрямків.
3. Домогосподарства. В Україні є програми підтримки для закупівлі альтернативних джерел живлення для ОСББ. Проте для приватних домогоспорарств, в яких проживає майже половина населення країни, таких програм немає. І не всі можуть забезпечити себе генераторами, панелями тощо.
4. Спеціалісти. Резервне енергозабезпечення громад потребує спеціалістів, які забезпечують роботу та обслуговування обладнання. Виникає чутливе питання, чи такі спеціалісти можуть мати бронь, або громади можуть у будь-який момент опинитися в ситуації, коли обладнання встановлено, але ним немає кому опікуватися.
«Руйнування енергосистеми настільки суттєві, що не слід сподіватися на швидке відновлення роботоздатності. Нам потрібно будувати нову енергосистему України на основі розподіленої генерації. Зараз потрібен більш оперативний шлях – створення енергоостровів громад на основі алгоритму енергокооперативів із можливістю періодичного підключення до «великої» мережі «Укренерго» та енергокомпаній», – підсумував Ігор Черкашин.
Сергій Карелін, технічний консультант із водопостачання Програми USAID DOBRE, експерт ГО «Експертна платформа з енергоефективності», зауважив, що для створення справжньої стійкості енергосистеми в симбіозі з послугами водопостачання, необхідно правильно визначити поетапність. Приміром, недоцільно встановлювати потужну сонячну систему для забезпечення старих затратних насосів. Більш вигідно буде замінити насоси на енергоощадні, але ефективні, і розраховувати необхідну потужність сонячної електростанції, виходячи з оновлених характеристик. Втім експерт зауважив, що часто в Україні насосне обладнання змінюють на нове з аналогічними характеристиками.
«У межах Програми USAID DOBRE ми допомагаємо громадам вдосконалити водопостачання. Ми не починаємо заміну насосного обладнання без проведення аудиту. Зрештою, встановлюємо обладнання, яке потребує до 5 разів менших ресурсів, при тому що характеристики водопостачання залишаються незмінними», – додав Сергій Карелін.
Які можливості з енергоефективності готує Держава?
Спрощення процедури та доступне кредитування
За останні два місяці Росія здійснила щонайменше 6 масованих ракетних та дронових атак на енергосистему України. На зараз втрачено понад 9 гігават потужності, які не вдається компенсувати навіть імпортом, адже його потужність складає 1,7 гігават. Такі цифри назвала Світлана Гринчук, заступник міністра енергетики України. Міненергетики, за словами Світлани Гринчук, підтримує і цінує прагнення громад у підвищенні енергоефективності. Наразі в міністерстві працює штат екстреного реагування, який координує реалізацію майже кожного проєкту з впровадження додаткових генеруючих потужностей, навіть якщо вони невеликі.
«Сподіваюся, що Верховна Рада найближчим часом прийме рішення, які спростять процедури ввезення енергетичного обладнання. Тоді будівництва стануть вигіднішим для бізнесу, громад. Спільно з регулятором ми значно скоротили терміни видачі і погодження технічних умов, а також кількість документів для приєднання до електричних мереж. Ми повинні розуміти, що на всіх етапах ланки повинні працювати злагоджено і по-максимуму скоротити всі ці бюрократичні процедури, які заважають встановлювати і розвивати додаткові генеруючі потужності мережі», – розповіла Світлана Гринчук, заступник міністра енергетики України.
Невдовзі в Україні планують запровадити програму підтримки безвідсоткових кредитів для побутових споживачів при встановленні до 10 кіловат потужностей сонячної генерації разом із накопичувачами. Мінекономіки та Міненергетики спільно працюють над розширенням кредитної програми «5-7-9», щоб надавати підтримку бізнесу для встановлення додаткових генеруючих потужностей: відновлюваної енергетики, газотурбінних, газопоршневих установок. Для великого бізнесу над такою можливістю працюють спільно з Національним банком, Мінфіном, з іншими банками. За словами Світлани Гринчук, Міненерго намагається координувати допомогу міжнародних партнерів задля забезпечення критичної інфраструктури резервними джерелами живлення. Зараз проводять оцінку потреб у великих генераторах, щоби оцінити, яких генераторів та допоміжного устаткування не вистачає для повноцінної роботи.
Забезпечувати себе та продавати надлишок
Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, додав, що комітет підтримує запропоновані Міністерством енергетики проєкти, які сприятимуть розподіленню та децентралізованій генерації.
«Ми ухвалили закон у серпні минулого року про активного споживача, де для тих, хто є звичайними споживачами, передбачається можливість виробляти електроенергію для себе і ще й продавати надлишок у ринок. І ми бачимо, що багато таких проєктів реалізується. Це дійсно працює. До того ж, наприклад, у Хмельницькому лікарня, яка виробляє електроенергію не тільки для себе, але і продає в мережу і отримує за це гроші. Цими грошима може скористатися для інших цілей – енергоефективності або чогось іншого», – зазначив Андрій Герус.
Спільно з Міністерством охорони здоров’я у багатьох регіонах розробляються проєкти зі встановлення сонячних електростанцій на 270 лікарнях. Близько третини з них, за словами нардепа, мають бути з батареями накопичення, що дозволить акумулювати енергію.
Консультування та допомога громадам, яким бракує фахівців
Ганна Замазєєва, голова Держенергоефективності, вважає, що в енергоефективності й енергозбереженні мова йде не лише про технічні рішення, а й про вплив на економіку й бюджет країни.
«У нас є план з енергоефективності, де вже чітко анонсовано, що ми повинні зробити, щоб досягнути диверсифікації розподіленої генерації. І ми будемо надавати фінансування для промисловості й муніципалітетів, щоб вони могли проводити всі енергоефективні заходи, – зазначила Ганна Замазєєва. – Також ми маємо фонд енергоефективності, який працює з ОСББ, багатоповерхівками. І є фонд декарбонізації, який має запрацювати невдовзі. Ми відкриваємо регіональні офіси декарбонізації і енергоефективності, щоб консультувати, давати приклади, допомагати громадам з урахуванням їхніх локальних ресурсів та проблем».
За словами очільниці Держенергоефективності, такі офіси допоможуть громадам, яким бракує фахівців, а також тим, хто просто потребує консультації у впровадженні енергоефективності.
Спрощення процедур для інвесторів
Костянтин Ущаповський, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зазначив, що органи влади зробили все можливе, щоб спростити всі процедури.
«Спрощені процедури приєднання до електричних і газових мереж, зокрема, суттєво знижена вартість цих приєднань, що заохочує інвесторів закуповувати установки. Зараз на фінальному етапі спрощення процедури підключення до теплових мереж. Надіємося, що до кінця цього місяця ми приймемо відповідну постанову. І загалом тенденція підготовки до реалізації вже на стадії закінчення», – сказав Костянтин Ущаповський.
За словами представника регулятора, в червні спрощені процедури запрацюють повністю, тож інвесторів, стейкхолдерів буде час, щоби інвестувати, закупити, встановити обладнання і бути готовими до зими.
Який механізм довів ефективність у польській ґміні?
Охотниця-Дольна – це сільська гміна в Південній Польщі, що розташована в горах. Складається з 4 сіл, має площу 141 кілометр квадратний та налічує 8,5 тисяч мешканців. Охотниця-Дольна розглядає всепольські мережі та АЕС лише як спосіб стабілізації, а про основні джерела енергопостачання дбає сама. Тут роблять ставку на гібридне виробництво власної зеленої енергії: біогаз, гідроелектростанція, когенерація з використанням природного газу, фотоелектричні установки, енергосховища для зберігання енергії та стабілізації напруги.
Тадеуш Крульчик, війт ґміни Охотниця-Дольна, говорить, що сучасний світ диктує збільшення потреба в електроенергії. А вугілля, газ тощо – це вичерпні джерела. Тож задля стійкості енергосистема повинна працювати за рахунок поновлюваних джерел. І для налагодження цих систем ми маємо 10-15 років.
«Енергетична незалежність має будуватися на локальній перспективі. До потужних АЕС ще мають розвиватися поновлювані джерела енергії, які разом утворюватимуть систему. У нас ця гібридна енергія будується на сонячній, водній енергії, біогазі й також на накопиченні енергії. Ще одним важливим елементом нашої системи є інформаційні інструменти, які базуються на штучному інтелекті, і які дозволяють дізнатися, скільки енергії ми використовуємо, споживаємо, виробляємо, скільки нам потрібно енергії. Ми зараз у процесі побудови такої системи».
За словами Тадеуш Крульчика, варто враховувати, що технологічна революція призведе до лавинного споживання енергії. Ця енергія має вироблятися на локальних рівнях, де і споживатиметься. А для успішної реалізації такої формули, треба розвивати органи місцевого самоврядування, тому що саме вони є чудовим партнером, інструментом для реалізації політики держави. Якщо ОМС будуть мати відповідні компетенції, фінанси, то впораються з усіма труднощами.
«Я вважаю, що Україна має все, щоб побудувати сучасну державу, яка буде чудово використовувати блага технологічної революції. Зараз триває війна, я переконаний, що вона закінчиться перемогою України протягом найближчого часу, і ви перейдете до відбудови. Ваше суспільство – це дуже освічене і добре організоване. Враховуючи кризову ситуацію, ви зараз проходите випробування, з яким ви чудово даєте собі раду. У моїй громаді і в Польщі ми під великим враженням того, як українці долають нові виклики, що виникли через повномасштабне вторгненням».
Докладніше про енергонезалежність польської ґміни можна дізнатися з презентації спікера.
Тарас Добрівський, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ОТГ, зазначив, що голови громад і Україна щоденно стикаються з новими викликами, подолати які допоможе співпраця сторін та партнерство.
«На базі платформи житлово-комунального господарства створена та функціонує фахова мережа енергоменеджерів у вайбер-групі, яка налічує 95 енергоменеджерів, які працюють разом і підвищують свій рівень. Ми проводимо для них навчання. Програма DOBRE підтримує цю фахову мережу і напрямок енергоефективності інституційно і фінансово. Ми дякуємо їм за це. Ми поширюємо кращий досвід, кращі практики наших громад. Ми запрошуємо енергоменеджерів до співпраці на платформах. У другому півріччі ми намагатимемося поширити і посилити нашу роботу в комунікаціях для обміну досвідом, навчання, а також взаємодії з центральними органами влади».
Публічні діалоги із серії «Децентралізація на зв’язку» тривають, тож надалі організатори підніматимуть актуальні питання для громад.
«Децентралізація на зв’язку» – спільна ініціатива Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), Українського кризового медіа-центру, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад та порталу «Децентралізація». Інформаційні заходи відбуватимуться в межах комунікації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а саме в частині побудови спроможних громад.
* за матеріалами сайту "Децентралізація"
