Як нагадав присутнім на засіданні Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області президент Асоціації Сергій Чернов, 2 серпня набрав чинності Закон України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» за номером 1555-7 від 01.07.2014 року. Для роз’яснення положень закону та відповідей на запитання, яких у присутніх накопичилося чимало, у роботі засідання взяв участь Антон Балаба, заступник директора Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги – начальник другого відділу моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України.
«За три роки з моменту прийняття закону, - говорить голова Харківської обласної ради Сергій Чернов, - не ухвалено жодного нормативного акту на втілення закону. Та й загалом норми закону не мають нічого спільного із децентралізацією та реформою місцевого самоврядування. Він був прийнятий без урахування норм та положень Концепції реформування місцевого самоврядування, що була затверджена урядом 1 квітня 2014 року.
Тож, ми зверталися за експертною оцінкою закону, виокремлення того корисного, що у ньому є, а також за роз’ясненнями Антимонопольного комітету, яким чином його реалізовувати.
Антон Балаба у відповідь повідомив, що Харківщина – перший регіон, який звернув увагу на особливості цього закону та пояснив:
«Перехідний період від моменту ухвалення до набуття чинності законом був саме для того, аби прийняти всі необхідні нормативно-правові акти, передбачені законом. Наразі цей період буде подовжений. У документі є певні кроки, які вступають в силу з наступного року, а деякі процеси - з 2020 року.
Цей закон не має заважати органам місцевого самоврядування. Антимонопольний комітет – ваш союзник, адже ми утворені задля адвокатування економічної конкуренції. Саме для того приймався зазначений закон про державну допомогу.
Він має унормовувати процеси впливу саме державної допомоги на конкуренцію. Маємо відслідковувати, яким чином відповідна державна допомога впливає на конкуренцію».
Представник Антимонопольного комітету зупинився на критеріях державної допомоги, що підпадають під дію закону:
«Державна допомога суб’єктам господарювання - підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності. Тобто, будь-яка підтримка, яка не загрожує або не спотворює економічну конкуренцію, за визначенням не є державною допомогою».
Антимонопольний комітет акцентує увагу на підтримці саме суб’єкту господарювання: це має бути учасник ринку і вступати у відносини купець-продавець. Це не стосується допомоги, яка спрямовується на громаду чи установу, що не є суб’єктом господарювання. Благодійна чи неприбуткова установа, яка не є комерційним суб’єктом, також випадає з поля зору цього закону.
Тож, зазначив Антон Балаба, 90% цієї підтримки проходитиме повз дію закону. Лише незначна решта – підтримка, яка може певним чином впливати на конкуренцію.
За його словами, «щоб не зачіпати болючі процеси, аби надавалася підтримка, що є життєво необхідною населенню, в законі є ряд виключень.
Дія закону не поширюється, по перше: на сільхозвиробництво та рибальство, виробництво зброї і військового спорядження для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; по-друге. На господарську діяльність, пов’язану з:
інвестуванням в об’єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель;
наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Перелік послуг, що становлять загальний економічний інтерес, встановлюється Кабінетом Міністрів України».
Спікер звернувся до представників місцевого самоврядування, як до впливової ланки управління з проханням зі свого боку впливати на Уряд, аби якнайшвидше з’вилася Постанова про Послуги загальноекономічного інтересу. Тоді, на думку Антона Балаби, будуть врегульовані всі суперечливі моменти і закон не викликатиме такого збурення у суспільстві.
Сергій Чернов, резюмуючи дискусію, яка відбулася в рамках обговорення цього питання, вкотре наголосив, що закон вже своїм існуванням йде в розріз із Європейською Хартією місцевого самоврядування, ратифікованою Україною. А також висловив пропозицію, щоби Національна академія правових наук підготувала експертні рекомендації стосовно впровадження закону.