розглянули сьогодні під час Загальних зборів Асоціації.
З інформацією виступив Олексій Лялюк, завідуючий відділом Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України.
Участь у обговоренні взяли також перший віце-президент – виконавчий директор Асоціації Микола Тітов, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Михайло Черняк, представники Асоціації.
Олексій Лялюк провів аналіз положень президентського законопроєкту від 13 грудня 2019 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) за № 2598.
За словам науковця, в цілому законопроект містить позитивні новації: децентралізує владу та зміцнює місцеве самоврядування, але є ряд моментів, які потребують обговорення.
Серед таких питань, Олексій Лялюк підкреслив наступні.
Повноваження, які закріплені у проекті закону за префектом носять невичерпний характер. Враховуючи, що основним завданням префекта є контроль та нагляд за місцевим самоврядуванням, будь-яке повноваження, не передбачене в Конституції може бути прописане таким чином, що буде становити загрозу самостійності, автономності місцевого самоврядування, втручанню в питання місцевого значення, а значить фактичне підпорядкування місцевого самоврядування волі державного апарату, що є неприпустимим.
Стаття 118 проекту пропонує закріпити, що виконавчу владу в областях і округах здійснюють територіальні органи центральних органів виконавчої влади. З огляду на таке конституційне положення виникне ситуація, за якої територіальні органи будуть створювати всі центральні органи виконавчої влади, навіть і ті, які на сьогодні таких органів не утворюють. Це значно збільшить кількість державних службовців, які повинні будуть забезпечити діяльність таких територіальних органів та збільшить фінансування з державного бюджету на їх утримання. Крім того, згідно з законодавством (Закон «Про центральні органи виконавчої влади») територіальні органи можуть утворюватися із статусом юридичної особи та без такого. З огляду на вказані зміни до Конституції, в подальшому мають утворюватися територіальні органи лише із статусом юридичної особи, оскільки в іншому випадку вони не будуть мати самостійного характеру. Крім того, не зрозуміло, чому не передбачено, що в м. Києві також можуть формуватися територіальні органи ЦОВВ.
Серед повноважень, закріплених за префектом передбачено здійснення ним адміністративного нагляду за додержання Конституції і Законів України органами місцевого самоврядування. Не зважаючи на те, що дане формулювання взяте з Європейської Хартії місцевого самоврядування, адміністративний нагляд є категорією, яка свідчить про підпорядкованість по вертикалі. Він визначається як захід адміністративного примусу, що має запобіжний вплив у сфері забезпечення громадського порядку. Для європейської системи управління це є нормальним підходом, оскільки там муніципальні відносини є похідними саме від адміністративних відносин, а не від конституційних, як в Україні. Тому таке положення може бути загрозою для подальшої самостійності місцевого самоврядування.
Важливо також передбачити в конституції судовий захист прав місцевого самоврядування від дій префекта, закріпивши, що акти префекта можуть оскаржувати ся в судовому порядку.
Стаття 133 проекту визначає громаду як адміністративно-територіальну одиницю. Більше того, в цій же нормі громада названа первинною одиницею в системі адміністративно-територіального устрою України. Водночас, у ст. 140 громада називається первинним суб'єктом місцевого самоврядування, визнається юридичною особою, та такою, що здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив а в інших формах, визначених законом. Вважаємо, що територія, якою є громада відповідно до ст. 133 не може бути ні суб'єктом, ні безпосередньо вирішувати питання. Суб'єктом місцевого самоврядування мають бути жителі території, а не сама територія.
Рада передбачена як представницький орган території, а не жителів, інтереси яких вона і має представляти, оскільки вони її формують.
Окружна і обласна ради закріплені як органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси громад як територій. Ці органи також мають представляти інтереси жителів області та округу, які є спільними для жителів.
Суперечливим є положення про обрання голови обласної та окружної ради на 1 рік. Має бути встановлений оптимальний строк для обізнаності голови в питаннях місцевого значення та їх реалізації. А на практиці матимемо ситуацію, коли голова тільки зрозумів основні напрямки діяльності і вже треба робити ротацію. Це є недоцільним.
Закріплено, що рада громади сприяє діяльності створених відповідно до Закону та статуту громади органів самоорганізації населення. Таке положення може унеможливити функціонування органів самоорганізації населення в тих місцевостях, де не має статутів територіальних громад.
У ст.142 змінено підхід до розуміння поняття комунальної власності, яка в інтерпретації конституції тепер є власністю території, а не мешканців.
Виключення ключових предметів відання окружних та обласних рад з норм Конституції дещо послабить їх конституційні гарантії діяльності.
У ст. 144 закріплене пряме втручання префекта в нормотворчу діяльність місцевого самоврядування. Зазначається, що він зупиняє дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду. Такі повноваження щодо зупинення повинен здійснювати суд, а не префект, який має лише звернутися до суду.
У ст.144 не враховано можливість приймати акти жителями на референдумі.
Для призначення Тимчасового державного уповноваженого Президентом України, акт, ухвалений радою, головою громади, окружною, обласною радою не просто має не відповідати Конституції України, а одночасно створювати загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи національної безпеки. Саме цей комплекс має перевірятися Конституційним судом, а не лише на відповідність Конституції.
Виключення переліку областей з конституції позбавляє регіони України гарантій стабільності їх територій, ставить їх в залежність від політичного органу – Верховної Ради.
Нагадуємо, що нещодавно Всеукраїнська асоціація районних та обласних рад за підписом її президента, голови Харківської обласної ради Сергія Чернова направила звернення до Верховної Ради України, яке також містить ряд зауважень та пропозиції до зазначеного законопроєкту.
