На найбільш актуальні питання, які виникають у процесі передачу майна та майнових прав зі спільної власності територіальних громад відповідає Віра Козіна, експертка Офісу підтримки реформи з децентралізації Мінрегіону.

Передача окремого майна та майнових прав: обов'язок чи добра воля учасників?

Абзацом 5 п. 10 Розділу 5 «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) встановлено, що правовий режим майна спільної власності територіальних громад визначається законом. Це означає, що сьогодні обсяг того майна, яке може перебувати в управління районних та обласних рад, встановлює саме Закон. Тобто воля місцевого самоврядування, зокрема самих районних рад, з цих питань законодавцем обмежена.

А отже, приписи іншого абзацу цього п. 10, який передбачає обов'язок районних рад щодо передачі окремих видів майна та майнових прав зі спільної власності у власність окремих територіальних громад, носять імперативний характер.

Ідеї про те, що район та громади домовились і певні об'єкти та майно залишать у районі, м'яко кажучи, буде дуже складно реалізувати на практиці. Адже таку установу, скажімо лікарню, яку ви залишаєте у районі, треба включати у мережу розпорядників коштів. А наявність такої мережі у сфері охорони здоров'я та ще у низці сфер бюджетним законодавством не передбачені. І оптимізм авторів таких ідей про те, що ми, мовляв, будемо «кидати» на такі установи кошти на утримання приміщень та «комуналку» напряму установі, передчасний. Озвучте цю ідею у територіальному підрозділі Казначейства чи у фінансовому управлінні вашої ОДА та почуєте детальні, можливо навіть досить емоційні пояснення, чому так фізично зробити неможливо...

У який строк передавати?

Так, дійсно, у окремих випадках законодавець надає можливість почекати із передачею певного майна чи прав засновників юридичних осіб аж до липня 2021 року. Та якщо ми прочитаємо цю норму уважно і до кінця речення, то ми побачимо, що у Законі йдеться про передачу власності відповідно до розмежування повноважень між бюджетами. Видатки районних бюджетів та бюджетів сільських, селищних чи міських територіальних громад з нового року жорстко розмежовані Бюджетним кодексом України. А отже усі об'єкти цивільних прав, призначені для забезпечення охорони здоров'я, освіти, культури, спорту тощо, треба передати вже. Так, необхідні зміни до Закону набрали чинності із великим запізненням, а тому цілком виправдано, що процес передачі розтягнувся на весь січень. Ми й так усі рухаємося неймовірно потужно. І тут окрема подяка усім, хто шукає не привід, а можливості.

Але штучно затягувати передачу\прийняття майна чи прав не можна. Це призведе до порушень у бюджетній та ще багатьох сферах. А головне, може ускладнити чи унеможливити надання послуг населенню.

Зачекати можна по самоокупних об'єктах, які, як правило, й потребують додатково часу на визначення умов передачі. Йдеться про комунальні підприємства, які забезпечують послуги у житлово-комунальній сфері, де складна інфраструктура та мережі. Там може й аудит треба проводити і при інвентаризації серйозних фахівців залучати. Але й тут можна дати собі трохи часу, виключно якщо у району є джерела утримання цих підприємств та майна.

Про оформлення рішень на передачу

Ще раз звертаємо увагу, що передача прав засновників закладів/установ/підприємств комунальної власності та передача майна здійснюються за різними процедурами.

Чекати завершення реорганізації не в усіх випадках потрібно і ми про це детально писали ще у жовтні минулого року (публікацію можна знайти тут: https://decentralization.gov.ua/news/12864 ).

Якщо майно передається на підставі передавальних актів або окремих актів приймання-передачі, то заклади чи установи передаються по-іншому. Там відбувається зміна засновника. Як її оформити, не чекаючи завершення реорганізації із наданням відповідних зразків рішень, ми детально писали тут: https://decentralization.gov.ua/news/13121 . Головне, приймаючи відповідні рішення, оформлюйте їх правильно, вказуйте, що ви дієте як правонаступник (п. 6-2 Розділу 5 Закону), щоб реєстратори не завертали вам документи.

А якщо реєстратор відмовляє?

Практика свідчить, що підстав для відмов дві. Перша – ви все ж щось неправильно оформили у своїх рішеннях чи супровідних документах. Друга – державний реєстратор ще ніколи не стикався із відповідними правочинами і трохи заплутався.

У першому випадку – зверніться до профільного підрозділу ОДА, який координує реорганізацію у вашій області, показавши пакет документів, який ви подавали реєстратору. ОДА можуть залучати й фахівців Мінрегіону для допомоги у цих питаннях. Повірте, у вашій області та й по всій країні вже тисячі успішних випадків передачі таких прав та нормальних безпроблемних реєстрацій. А тому досвідчене око виявляє допущені помилки за кілька хвилин. Якщо соромитеся звертатися до ОДА, попросіть зразки у своїх колег із сусідніх громад, які вже успішно провели цю роботу, і самі побачите свої помилки.

У другому випадку – що ж, ми усі люди. Хтось вчиться швидше, а хтось трохи повільніше. Тому знову ж таки попросіть у своїх колег контакти державних реєстраторів, які вже оформляли відповідні правочини у вашій області та проведіть державну реєстрацію змін у більш досвідченого реєстратора. Адже закон дозволяє це робити без обмежень на всій території вашої області, а не лише у вашому населеному пункті чи районі.