З 11 січня 2025 року набули чинності зміни до Порядку № 926, які впливають на те, як громади планують свій просторовий розвиток.
Вони деталізують процедуру підготовки завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території громади — початкового, але надзвичайно важливого етапу, від якого залежить якість усього подальшого планування.
Саме в завданні визначаються обсяг, структура, аналітична база та зміст майбутнього комплексного плану. Оновлений порядок також запроваджує цифровий формат містобудівної документації та підвищує прозорість процесу ухвалення рішень.
У статті, підготовленій експертами громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України», детально пояснюється, що саме змінилося у Порядку № 926 і як громадам діяти на практиці, щоб ефективно розробити завдання і перейти до створення якісного комплексного плану просторового розвитку.
Успішне майбутнє громади починається з якісного планування, забезпечення актуальною містобудівною документацією на місцевому рівні та розробленні і затвердженні комплексного плану просторового розвитку. У цьому контексті особливо важливими є зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 926 від 1 вересня 2021 року «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні», які вступили в дію з 11 січня 2025 року (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1557 від 31 грудня 2024 року). Ключові зміни стосуються формування завдання на розроблення комплексного плану, а саме завдання є центральним документом у процесі підготовки всього комплексного плану. Саме у завданні визначаються обсяги та зміст розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації.
Оновлені положення Порядку запроваджують цифровий формат містобудівної документації, деталізують порядок підготовки завдання, а також визначають вимоги до його структури, затвердження та оприлюднення. Зазначені зміни стали рішучим кроком до підвищення якості управління територіями і прозорості процесу просторового розвитку.
Звертаємо увагу, що Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Водночас, наразі залишається діючим ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні» у якому визначається структурна частина документу. Таким чином, завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади має відповідати як процедурним вимогам Постанови 926, так і технічним вимогам ДБН. У кінцевому підсумку це забезпечить узгодженість і належну якість містобудівної документації.
Як ці зміни реалізуються на практиці? Далі розглянемо послідовність кроків, передбачених Порядком для формування завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади.
Базовий алгоритм (процедура формування завдання) складається з п’яти кроків, які застосовуються з урахуванням того, чи має громада затверджені стратегічні документи.
Крок 1. Робоча група перевіряє наявність і актуальність стратегічних документів: Концепції інтегрованого розвитку (далі – концепція) та/чи Програми комплексного відновлення (далі – програма).
Важливо, що вони мають бути ухвалені не раніше ніж за три роки до початку розроблення комплексного плану. За їх наявності визначається, чи ці матеріали громада буде використовувати як аналітичну основу завдання чи все ж піде шляхом формування завдання через громадські обговорення та стратегічні сесії.
Крок 2. Робоча група вирішує, чи потрібна стратегічна сесія:
- якщо Концепція чи Програма актуальні, проведення стратегічної сесії не є обов’язковим, а рішення, чи цей крок є необхідним приймає робоча група;
- якщо необхідно уточнити або оновити дані, організовується стратегічна сесія (одна чи декілька), результати якої оформлюються протоколом та публікуються для онлайн-коментування не менше ніж на 10 робочих днів.
Крок 3. Підготовка проєкту завдання. Замовник спільно із робочою групою формує проєкт завдання (відповідно до вимог Порядку № 926 і ДБН Б.1.1-14:2021), використовуючи:
- матеріали стратегічних документів громади - Концепції інтегрованого розвитку, Програми комплексного відновлення;
- результати стратегічної сесії (у разі відсутності концепції та/чи програми чи у випадку, коли робоча група вирішила все ж проводити стратсесію).
Крок 4. Схвалення і затвердження. Проєкт завдання схвалюється не менше ніж двома третинами складу робочої групи, після чого затверджується замовником.
Крок 5. Оприлюднення документа. Затверджене завдання публікується на вебсайті ради, вебсайті замовника та через кабінет замовника у Містобудівному кадастрі на державному рівні.
Отож, якщо громада має вже затверджену Концепцію інтегрованого розвитку або Програму комплексного відновлення, вона може використати їх як готову змістову основу завдання без повторної стратегічної сесії.
Якщо ж концепції чи програми немає – йдемо шляхом проведення громадського обговорення із формування завдання і тут першим вадивим питанням буде, чи має громада затверджену стратегію розвитку? Розглянемо два можливі варіанти.
Варіант 1. Громада має Стратегію розвитку
Під час стратегічної сесії обговорюються тематичні напрямки, визначені Постановою № 926, що можуть стосуватися питань просторового розвитку як всієї громади – так і її окремих частин, окремих аспектів землекористування, транспорту та мобільності, ландшафтного планування та охорони навколишнього природного середовища, ключових рішень щодо інженерних мереж і комунікацій тощо. При цьому важливим є те, що всі рішення, які будуть обговорені та увійдуть до завдання мають підтримувати візію та стратегічні цілі розвитку громади і у жодному разі не повинні суперечити їм.
Варіант 2. Якщо громада не має затвердженої Стратегії розвитку
Під час стратегічної сесії, крім питань, передбачених Постановою № 926 та описаних у першому варіанті, громада також формує просторову візію, визначає стратегічні цілі та пріоритети розвитку.
У будь-якому варіанті, результати стратегічної сесії мають бути оформлені протоколом, опубліковані на сайті замовника з можливістю онлайн-коментування не менше 10 робочих днів і лише після цього можемо переходити до підготовки проєкту завдання.
Отож, важливо памʼятати, що змістові блоки завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території громади визначаються безпосередньо Постановою № 926 із її останніми та актуальними змінами.
Ці зміни підкріплюють основні засади для формування відкритої, цифрової та прозорої співпраці громади з фахівцями щодо комплексного плану просторового розвитку на наступному етапі розроблення комплексного плану. У результаті унормування процедури формування завдання громади отримують якісний інструмент планування, який поєднує законодавчі вимоги, стратегічне бачення і практичні рішення.
За матеріалами сайту "Децентралізація".
