Увага до теми органів самоорганізації населення обумовлена активізацією роботи профільного комітету Верховної Ради України над підготовкою до другого читання законопроекту 6319 «Про внесення змін до Закону України "Про органи самоорганізації населення" щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення».
Оскільки у разі прийняття закон напряму впливатиме на розвиток системи місцевого самоврядування, доцільно ознайомитись ближче і з проблематикою діяльності ОСН, і з власне самим законопроектом.
Сам термін «орган самоорганізації населення» не є широко вживаним, певно є доцільність пояснити читачам про що йдеться.
Стаття 140 Конституції України встановлює, що «сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна».
Органи самоорганізації населення є складовою системи місцевого самоврядування в Україні, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а їх правовий статус, порядок організації та діяльності визначаються власне Законом України «Про органи самоорганізації населення».
Стаття друга чинного закону про ОСН визначає органи самоорганізації населення як «представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом».
Отже, ОСН є однією з форм участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення. Закон передбачає наступні типи ОСН: будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.
Дозвіл на створення може давати відповідна місцева рада, а легалізація можлива або шляхом реєстрації, або шляхом повідомлення (без статусу юридичної особи).
То ж які саме повноваження є в органу самоорганізації населення?
Повноваження в ОСН є як власні, так і можуть бути делеговані. Вичерпний перелік власних повноважень визначено у частині першій статті 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення». Статтею 15 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Формування переліку повноважень ґрунтується завданнями, визначеними для нього законодавцем: створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
Наскільки активні жителі в ініціюванні створення органів самоорганізації населення?
На початок 2022 року, за даними Міністерства юстиції України, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Реєстр) за організаційно-правовою формою «орган самоорганізації населення» була внесена інформація щодо 2198 ОСН зі статусом юридичної особи, створених починаючи з 1989 року. Інформація щодо тих ОСН, які легалізувались шляхом повідомлення, не централізована взагалі.
На жаль, на сьогодні похвалитись актуальною статистикою щодо діючих ОСН по всій країні не вбачається за можливе з об`єктивних причин: в умовах режиму воєнного стану Реєстр «закрито», частина територій тимчасово окупована, місцеве самоврядування має інші пріоритети. Окрім того, не визначено статус тих ОСН, що створені до реформи адміністративно-територіального устрою, офіційні сайти місцевих рад здебільшого не містять інформації про діючі ОСН, подекуди зв'язок із головами зареєстрованими ОСН втрачено.
Представники місцевого самоврядування визнають: в умовах сьогодення активність жителів щодо демократії участі в цілому зменшилась, у тому числі щодо ініціатив створення ОСН.
У чому ж тоді проблема ініціативи ОСН?
Насамперед, варто зауважити, що створення ОСН - не обов`язок, а право. Тобто жителі самі мають вирішувати: чи потрібно їм гуртуватись навколо ідеї створення ОСН. Зазвичай, активна ініціатива виявляється саме там, де є проблема місцевого значення, яку можна вирішити за допомогою ОСН (наприклад, обслуговування водонапірних веж на сільських територіях).
Суттєвою перепоною ініціювання створення ОСН є забюрократизованість процедур створення. Подекуди легше і швидше створити громадську організацію чи взагалі на волонтерських засадах згуртуватись задля вирішення проблеми без формалізації.
Гальмує ініціативність і те, що члени ОСН виконують свої обов’язки на громадських засадах, а на виконання повноважень потрібно залучати, як правило, ресурси.
Перепоною ініціативи може бути і позиція місцевої влади, адже дозвіл на створення ОСН – це дискреція відповідної місцевої ради. І саме від неї залежить не лише «право на існування», а й подальший успіх у реалізації цілей, ресурсна підтримка, можливість отримання додаткових повноважень.
Зрештою, є брак поінформованості про можливості і переваги у створенні ОСН, відсутність популяризації кращих практик.
Подекуди ОСН плутають з ОСББ, громадськими об`єднаннями. Вони є взаємозамінними у захисті інтересів жителів?
ОСН, ОСББ, громадські об`єднання – всі вони мають різне призначення та законодавче регулювання. ОСББ – це об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, мета: захист їх інтересів. Хоча подекуди є конфлікт інтересів між ОСББ та будинковими комітетами ОСН саме в частині повноважень у сфері житлово-комунального господарства. При створенні громадських об`єднань пріоритетом є визначення певного цільового напрямку діяльності без прив’язки до території діяльності «за місцем проживання». Процедура їх створення дещо простіша за створення ОСН саме тому, що ОСН визначено як представницький орган.
То ж яка мета внесення змін до чинного Закону України «Про органи самоорганізації населення»?
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є «удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення, що сприятиме розвитку і поширенню практики створення органів самоорганізації населення як форми участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення».
Актуальність оновлення чинного законодавства пояснюється і зміною адміністративно-територіального устрою, і складними процедурами ініціативи створення, надання дозволу на створення органу самоорганізації населення (далі - ОСН), і пошуками ефективних інструментів демократії участі.
Отже, йдеться про нову редакцію закону про ОСН, де очікуваними є спрощення дозвільних процедур, осучаснення термінології, переосмислення територіальної основи ОСН та їхніх повноважень, уточнення права обирати та бути обраними до ОСН; усунення неточностей щодо порядку створення і строку повноважень ОСН та його персонального складу; припинення повноважень персонального складу і припинення ОСН.
Робота над підготовкою до другого читання закону триває, вірогідним є внесення інших правок, отже, детальний аналіз тексту ще попереду.
Бажаємо успіху законотворцям у вдосконаленні законодавчого забезпечення створення та діяльності органів самоорганізації населення.
З текстом законопроекту 6319 можна ознайомитись за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/28346
