Питання надання старостами нотаріальних послуг не втрачає своєї актуальності, адже зі збільшенням кількості затверджених останнім часом старост, зросла в цілому й чисельність старост, уповноважених вчиняти нотаріальні дії.

Враховуючи, що старостам не доводиться їх здійснювати щоденно, та з огляду на специфіку нотаріальних послуг, у старост часто виникають запитання з цього приводу. З-поміж них, старост здебільшого цікавить вартість вчинюваних ними нотаріальних дій та порядок їх оплати. Для висвітлення цих та інших дотичних питань спочатку проаналізуємо деякі норми чинного законодавства, результати якого дозволять з’ясувати, який орган місцевого самоврядування і на яких підставах може уповноважувати старост на вчинення нотаріальних дій та у який спосіб це має бути документально оформлено.

Розпочнемо із аналізу декількох приписів Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. №3425-ХІІ, із змінами (далі – Закон № 3425-ХІІ). Зокрема, частина п’ята статті 1 визначила, що у сільських населених пунктах нотаріальні дії, передбачені статтею 37 Закону № 3425-ХІІ, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування (далі – ОМС).

Закон № 3425-ХІІ в абзаці першому частини першої статті 37 закріпив перелік нотаріальні дій, які можуть вчинятися уповноваженими на це посадовими особами ОМС у сільських населених пунктах, а сáме:

• вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
• посвідчення заповітів (крім секретних);
• видача дублікатів посвідчених ними документів;
• засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них;
• засвідчення справжності підпису на документах;
• видача свідоцтва про право на спадщину;
• видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Втім, це не весь перелік нотаріальних дій, які можуть вчинятися уповноваженими посадовими особами ОМС, у т.ч. й старостами. Пункт 4 частини 2 статті 40 Закону №3425-ХІІ визначив, що до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою ОМС, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Враховуючи, що відповідно до підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, то старосту як члена виконавчого комітету може бути уповноважено на вчинення нотаріальних дій відповідним рішенням виконавчого комітету.

Важливо! Старосту на вчинення нотаріальних дій має бути уповноважено виключно рішенням виконавчого комітету, незалежно від того, чи передбачила рада громади у затвердженому нею Положенні про старосту в переліку повноважень старости вчинення нотаріальних дій.

А тепер давайте подивимось, що нам скаже Закон № 3425-ХІІ про вартість нотаріальних дій, вчинюваних посадовими особами ОМС.

Проведений аналіз засвідчив, що Закон № 3425-ХІІ містить лише приписи, які стосуються оплати вчинюваних нотаріальних дій державними та приватними нотаріусами, а сáме:

• за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються територіальними органами Міністерства юстиції України (стаття 19);
• приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою. Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін (стаття 31).

Як бачимо, питання вартості нотаріальних дій, вчинюваних посадовими особами ОМС, на законодавчому рівні залишається неунормованим.

З-поміж підзаконних нормативно-правових актів, якими має керуватися староста при вчиненні нотаріальних дій, є Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 р. № 3306/5, із змінами. Що стосується плати за вчинення посадовими особами ОМС нотаріальних дій, то у цьому нормативно-правовому документі про неї згадується двічі. Спочатку в загальному приписі, де сказано, що «Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі всіх необхідних документів» (пункт 2.2. Розділу II. Загальні правила вчинення нотаріальних дій). Потім у пункті 3.28. Розділу IІI. Видача свідоцтв про право на спадщину, зокрема: «У раз заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна посадова особа органу місцевого самоврядування надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій. Така довідка підписується посадовою особою органу місцевого самоврядування та скріплюється печаткою органу місцевого самоврядування».

Щоб перевірити, чи були нотаріальні дії попередньо оплачені в повному обсязі, а також зазначити розмір їх вартості особі, на користь якої передбачається вчинення тієї чи іншої нотаріальної дії, староста має керуватися певними нормативними документами. Зважаючи на цю обставину, нам необхідно буде їх з’ясувати і означити, щоб ті старости, яких було і ще буде уповноважено на вчинення нотаріальних дій, про них знали і за необхідності могли звернути увагу керівництва громади на необхідність вжиття додаткових заходів щодо професійної підготовки старост за цим напрямом.

До нормативно-правових документів, якими поруч із Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування має керуватися староста при вчиненні нотаріальних дій та визначенні їх вартості, належать:

• Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93, із змінами;
• Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 р. № 811, із змінами

Зверніть увагу! За надання додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Враховуючи, що кожне Головне територіальне управління юстиції затверджує власні тарифи на додаткові послуги правового та технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, вартість таких послуг у різних областях може бути неоднаковою.

І наостанок, декілька слів про справляння плати за вчинення нотаріальних дій, неясність у що свого часу вніс Указ Президента України № 418/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України», з набранням чинності якого втратив чинність інший Указ Президента України, зокрема, «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій» від 10.07.1998 р. № 762 (далі – Указ № 762). Втім, з приводу мінімальної плати за вчинення нотаріальних дій Нотаріальна палата України надала відповідні роз’яснення, зміст яких дає зрозуміти, що скасування Указу № 762 не змінює норми законодавства, яким передбачена мінімальна плата за вчинення нотаріальних дій. Це означає, що плата за вчинення нотаріальних дій не може бути меншою за державне мито.

Враховуючи, що питання вартості нотаріальних дій, які вчиняються старостами, не випливає зі змісту одного нормативно-правового документа та майже не унормовується Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, можна було б позитивно вплинути на наявну ситуацію та зробити щонайменше дві речі:

• Міністерству юстиції України внести доповнення до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування в частині оплати нотаріальних дій;
• Головним територіальним управлінням юстиції розробити для жителів громад пам’ятку чи підготувати практичні поради, які містили б розгорнуту інформацію щодо розмірів та порядку оплати нотаріальних дій особами, на ім’я та від імені яких вони вчиняються старостами та іншими уповноваженими особами органів місцевого самоврядування.

Поруч з цим, хочу звернути увагу на обставину, яка безпосередньо стосується надання старостами нотаріальних послуг. Через праворегулівний консерватизм деякі норми Закону № 3425-ХІІ стали частково архаїчними. Адже їхній зміст щонайменше останніх п’ять років не відповідає стану організації виконавчими органами місцевого самоврядування вчинення нотаріальних дій, зокрема, на території старостинських округів. Однією із таких норм принаймні можна розглядати статтю 9 Закону № 3425-ХІІ. Втім, про неї та інші дотичні питання поговоримо вже у наступній публікації.