Доцільність існування субрегіонального рівня влади в майбутньому адміністративно-територіальному устрої країни доводив в ефірі Громадського радіо Сергій Чернов, президент Асоціації, голова Харківської обласної ради.

 «Має бути логіка в ухваленні рішень на рівні держави, - говорить Сергій Чернов. - У реформуванні спираємося на Європейську хартію місцевого самоврядування, ратифіковану Україною. На її основі побудована вітчизняна Концепція реформування адмінтерустрою, затверджена у 2014 році. Де записано, що в Україні мають бути потужний базовий рівень – об'єднані територіальні громади, районні ради з виконкомами і обласні ради з виконкомами».

 З концепцією щодо змін до Конституції, яку презентували урядовці і парламентарі, УАРОР погоджується на 95%, наголошує Сергій Чернов:

 «Все це відповідає вимогам часу. Ми розуміємо, що потрібно укрупнювати райони, робити округи, чи, можливо якось інакше цей рівень називати. Справа ж не у назві, а в функціях. Головне – сформувати повноваження, а потім створювати карти адмінтерустрою у кожній області. І в жодному разі не навпаки».

 Під час ефіру на Громадському радіо президент УАРОР звернув увагу на суперечність щодо наявності споживачів послуг на районному рівні, але відсутності органу, який їх надаватиме у разі ліквідації субрегіональної ланки:

 «Всі визнають, що на рівні району є певні повноваження, але водночас не передбачають наявності органу, який би їх реалізовував. Але, якщо є повноваження, то має бути й виконавчий орган, який надаватиме послугу. І кожен виконавчий орган має бути підзвітний і підконтрольний органу місцевого самоврядування, тобто депутатам. Або ж, якщо він державний, то Президенту чи Кабінету Міністрів України».

 Сергій Чернов, вважає, що досі немає зрозумілої і чіткої відповіді, і що найважливіше – робочого механізму з надання послуг та їх фінансування на рівні районів.

 «Якщо ліквідуємо райадміністрації та районні ради, то хто буде надавати послуги на районному рівні? Кому перейде майно спільної власності територіальних громад, районні лікарні, будинки-інтернати, музичні школи, спортивні комплекси, стадіони? Чи зможе громада, що має три тисячі жителів, взяти собі на баланс ці об'єкти і надавати послуги, які виходять далеко за межі трьох-п'яти громад?».