Бакіров Віль Савбанович

Категорія: Почесні громадяни списком

Народився 8 червня 1946 року в російському місті Уфа. Дитинство і юність пройшли в місті Житомир.

Закінчив у 1970 році Харківський юридичний інститут, у 1976 р. — аспірантуру Харківського державного університету. Захистив кандидатську дисертацію «Соціальний контроль як регулятор суспільних відносин» у 1976 році і докторську дисертацію «Ціннісна свідомість як об'єкт соціологічного аналізу (проблеми теорії та методології)» у 1991 році[1].

Протягом 1972—1982 рр. працював у Харківському інституті радіоелектроніки.

З 1982 працює у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.

У 1990 році очолив перший в Україні соціологічний факультет.

Читав лекції в Болонському (1993) і Падуанському (1994) університетах.

У 1994—1995 рр. стажувався в Каліфорнійському університеті (Сан-Дієго).

У 1998 — 2021 рр. обіймав посаду ректора ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Наукові напрями — загальна соціологія, соціологія освіти, економічна та політична соціологія.

Наукові дослідження веде в галузі теоретико-методологічних проблем освіти і виховання, культурних і інституціональних змін пострадянської України, тенденцій розвитку університетської освіти в контексті глобалізаційних і постіндустріальних викликів. Автор і співавтор близько 200 наукових праць.

Президент Соціологічної Асоціації України, член Адміністративного комітету Національної ради з питань науки і технологій, член колегії Міністерства освіти і науки України, член Атестаційної колегіїї МОН України, член Акредитаційної колегії України, член Комітету з державних премії України в галузі науки і техніки, Президент Малої Академії наук Харківської області, Голова Ради ректорів Харківського регіону.

Почесний громадянин міста Харків.

На його честь названо астероїд № 18731 «VilBakirov»[2].

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[3].

Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес»[4].

Лауреат Премії імені Петра Тронька 2017 року[5].

Член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки художників України.