Європейський вектор Харківщини

PDFДрукe-mail

У червні цього року на парламентських слуханнях у Верховній раді України побував радник президента Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області з питань транскордонного та міжрегіонального співробітництва, взаємодії з Асоціацією європейських прикордонних регіонів та іншими міжнародними організаціями, кандидат геолого-мінералогічних наук, член-кореспондент Академії технологічних наук України О.М.Кірюхін.

— Олексію Михайловичу, мова на слуханнях йшла про транскордонне співробітництво як чинник євроінтеграційних процесів. Яке значення має це питання для нашої області?

— Харківська область має вже сімнадцятирічний досвід транскордонного співробітництва. Добра половина загального обсягу нашого експорту у минулому прямувала в РФ. Нині наш регіон виявився в непростих умовах. Але ми не сидимо, склавши руки. Шукаємо вихід на нові ринки.

Звичайно, для нашого унікального регіону, якій володіє не тільки величезним науковим і освітнім потенціалом, а й розвиненими галузями промисловості, перспективними є і китайський, і середньоазіатський, і латиноамериканський ринки. Проте в сучасних умовах логічно починати з освоєння ринку ЄС — найбільш близького, дружнього з точки зору домовленостей наших країн. Тому у розвитку нових зв'язків з глобальною євразійською економічною спільнотою домінуючою для нас є європейська складова. Але завдання дуже непросте, адже європейський ринок по багатьох позиціях ще закритий для нас через високу конкуренцію та вимоги до якості продукції. Перед нами стоїть завдання збільшення експортної і конкурентної спроможності харківських підприємств.

Було б неправильно стверджувати, що в Європі немає проблем. Ще навесні 2010 року була схвалена нова лінія економічного розвитку на найближчі десять років: «Європа 2020: стратегія розумного, стійкого і всеосяжного зростання». У ній відображені прагнення до пожвавлення економіки, подолання кризових явищ і соціальних проблем. Харківська область, до речі, теж прийняла і впроваджує у себе стратегію «2020». Ми працювали над її створенням солідним колективом авторів, поставивши перед собою завдання, щоб ця модель була максимально сумісною з європейською стратегією «розумного, стійкого і всеосяжного зростання». Нам це вдалося. 22 наші стратегічні завдання поєднані з європейськими базовими цілями і повністю в них інтегровані. Таким чином, у нас є чітке уявлення про те, як і куди рухатися.

— Що цінного Ви б запозичили з досвіду європейців у першу чергу?

— Долати кризи і оживляти економіку європейці намагаються, більшою мірою, за допомогою нових знань, науки, інновацій, віддаючи данину освіті, університетській науці, розвитку інтелектуального та технологічного потенціалів. У Польщі, припустимо, мільярди євро вкладені в створення та всебічну підтримку конкурентоспроможних, що приносять прибуток, індустріальних парків — структур інноваційної економіки, званих кластерами.

Кластерний підхід до розвитку економіки стає у Європі все більш популярним. Нещодавно харківська делегація вивчала цей досвід у Німеччині. Лише у Баварії існує 17 кластерних платформ, керівництво якими здійснює міністерство економіки. Один із кластерів, наприклад, забезпечує співробітництво між клініками, підприємствами і навчальними закладами у сфері медицини і медичних технологій.

Голова Харківської обласної ради Сергій Іванович Чернов вважае цей досвід корисним для нас. Головне — створити умови для організації та розвитку кластерів як на регіональному, так і, що більш важливо, на державному рівнях.

Цікавим для нас є досвід Фінляндії, де при університетах функціонують Start-up-компанії, що дає можливість максимально швидкого переходу від ідеї до створення інноваційних виробів. У талановитої молоді є проекти, ідеї, але на їх реалізацію потрібні кошти, приміщення, техніка, —тобто стартові можливості. Щоб заснувати при наших університетах малі інноваційні підприємства, нам потрібен закон, який дозволить університетам виробляти та продавати продукцію, створену своїм розумом.

До речі, Харків вважається IT-центром України, з претензією на певне місце в європейській IT-індустрії. Тому саме нам належить відповідальна роль в організації цих нових моделей та отриманні достойних результатів.

— Олексію Михайловичу, а що ми сьогодні активно застосовуємо з досвіду освіченої Європи?

— Це впровадження головного принципу європейської регіональної політики. Децентралізація влади — основа основ. Тільки сильне місцеве самоврядування максимально сприятиме розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу на своїх територіях. В Європі здавна прийшли до висновку, що регіональний рівень є визначальним в розвитку держави і реалізують цей принцип, зокрема, з 1990 року в програмі INTERREG. З одного боку, єврорегіони (спільні транскордонні утворення) активно взаємодіють, з іншого, активно конкурують за ресурси розвитку, інвестиції, замовлення, за якість людського капіталу (система створення нових робочих місць, якість кадрових, інтелектуальних ресурсів і т.д).

Харківська обласна рада, Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області наполегливо і продуктивно працюють над створенням в нашому регіоні європейської за духом моделі адміністративно-територіального устрою. Наша область має також переконливий досвід розвитку ініціативи територіальних громад, який проявляється у щорічному конкурсі міні-проектів «Разом у майбутнє», заснованому Харківської обласної радою. У нинішньому році цей конкурс продемонстрував рекордну, у порівнянні з минулими роками, кількість учасників і переможців. Ми бачимо, що ініціатива громад починає прокидатися, люди прагнуть зробити свої території більш успішними та комфортними для життя.

Як тільки громади у нас повністю усвідомлють, що їх ресурси унікальні у вигляді земель, рекреаційних територій, корисних копалин, яких в Харківській області чимало, починаючи від газу і закінчуючи, припустимо, шикарними кварцовими пісками; як тільки поряд з цим громади отримають ще й державну підтримку та нові інструменти розвитку, тоді результат, до якого прагнемо, стане очевидним.

Інтерв’ю брала Ольга Азізян