Місцеві бюджети 2023: пріоритети громад та механізми підтримки від держави - тези обговорення

За розрахунками Міністерства фінансів України, ресурс місцевих бюджетів у 2023 році становитиме 605,1 млрд грн, із них 184,2 млрд грн - трансферти з державного бюджету.

Сьогодні видатки місцевих бюджетів в основному спрямовані на подолання викликів війни та вирішення соціальних проблем мешканців громад та внутрішньо переміщених осіб, матеріально-технічній допомозі ЗСУ. Для підтримки фінансової стійкості органів місцевого самоврядування, держава запровадила ряд нових механізмів та інструментів.

Як виконувались місцеві бюджети у 2022 році? Якими є ключові виклики та нововведення у 2023 році? Чи планується вносити зміни до Постанови № 590 щодо розширення переліку пріоритетних видатків для місцевих бюджетів в умовах воєнного стану? Ці питання обговорили учасники координаційної зустрічі «Місцеві бюджети 2023: виклики та перспективи», яку організував Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» спільно з Міністерством фінансів України та Державною казначейською службою України. У заході взяли участь представники центральних органів влади, обласних військових адміністрацій, міжнародних організацій, органів місцевого самоврядування та експертів.


Марат Кюрчевський, керівник програм з розвитку місцевого самоврядування і децентралізації влади Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), зазначив, що місцеве самоврядування сьогодні показало свою спроможність реагувати на виклики, зокрема, завдяки результатам децентралізації та підтримці партнерів:

«Проблемні питання місцевих бюджетів стали ще більш актуальними під час війни, коли додалася одна очевидна потреба - перемогти. Це стосується в першу чергу допомоги армії, а також фінансування багатьох питань тилу: відновлення інфраструктури, потреби ВПО, допомога релокованому бізнесу, забезпечення поточних витрат, фінансування розвиткових проєктів та проєктів відновлення. Місцеве самоврядування продемонструвало себе якнайкраще в питаннях реагування на кризу і взяло на себе вирішення багатьох проблем. Представники органів місцевого самоврядування здобули значний досвід за час реформи, й Уряд та міжнародні партнери, серед яких і USAID, доклали багато зусиль для посилення спроможності органів місцевого самоврядування у ефективному використанні ресурсів та управлінні ними», - сказав Марат Кюрчевський.

«Прозорість в органах влади ‒ це ключ до побудови демократичного суспільства. Саме тому ми сьогодні піднімаємо одне з найважливіших питань для українських громад ‒ питання місцевих бюджетів. Команда Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» щомісяця проводить моніторинг бюджетів 65 громад-партнерів. Дослідження показало, що незважаючи на зменшення надходжень, громадам вдається ефективно використовувати наявні ресурси, швидко пристосовуючись до нових обставин. Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» тісно співпрацює з громадами-партнерами та підтримує їх у подоланні викликів. Тематичні тренінги та семінари, консультації, роз’яснення законодавчих оновлень, допомога в підготовці локальних актів з питань фінансів ‒ ми віримо, що це допомагає органам місцевого самоврядування, особливо в цей складний час», ‒ зазначив Габріель Абрагам, керівник Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

В умовах воєнного стану та економічної нестабільності місцеві бюджети стикаються із великим навантаженням. Для їх підтримки у 2023 держава запроваджує новий механізм - додаткову дотацію на виконання повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу. Передбачена сума трансферту складає 24 мільярди гривень, які будуть розподілені відповідно до встановленого порядку в декілька етапів, зокрема: на першому етапі враховуватиметься кількість ВПО та фактичні надходження ПДФО за 2022 рік. На наступному етапі - щокварталу з урахуванням фактичних надходжень до місцевих бюджетів ПДФО за квартал.

Також, як повідомив перший заступник Міністра фінансів Україн Денис Улютін, для відновлення зруйнованих об’єктів у державному бюджеті створено фонд ліквідації наслідків збройної агресії в обсязі 52,5 мільярди гривень.

«Кошти цього фонду будуть спрямовуватися на відновлення об’єктів критичної інфраструктури, житлового фонду й інші першочергові заходи. Проте для отримання коштів є обов’язкова вимога: затверджені органами місцевого самоврядування плани відновлення. Ми розуміємо, що руйнування досить масштабні, коштів недостатньо і такі плани необхідні для визначення пріоритетів відбудови із врахуванням комплексного підходу.»

Питання ресурсного забезпечення єдиного казначейського рахунку  залишається актуальним і в цьому році. Тому продовжує діяти постанова КМУ №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», де визначені пріоритети бюджетних видатків як за загальним, так і за спеціальним фондом, включаючи видатки місцевих бюджетів на обслуговування і ремонт об’єктів критичної інфраструктури, придбання комунальної техніки, будівництво та придбання житла для ВПО і інші важливі напрямки.

«Забезпечення достатнього рівня ліквідності ЄКР для здійснення першочергових видатків сектору оборони є нашим основним завданням, і органи місцевого самоврядування можуть сприяти його виконанню. Тимчасово вільні залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів можуть спрямовуватись на придбання державних цінних паперів, а не для розміщення на банківських депозитних рахунках. Це вигідно для місцевого самоврядування і дає додатковий ресурс для реалізації нашого спільного пріоритету – безпеки та оборони», ‒ зазначив Денис Улютін.

Голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз підтвердила доцільність придбання ОВДП замість спрямування тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитні рахунки у державних банках, що передбачено законодавством. Очільниця Казначейства наголосила, що у порівнянні з відсотковими ставками за депозитами, купівля ОВДП більш вигідна, а також є значною допомогою сектору національної безпеки та оборони України. Тетяна Слюз також зазначила, що з метою дієвості та ефективності процесу казначейського обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів Державною казначейською службою України впроваджено Систему дистанційного обслуговування клієнтів через програмно-технічний комплекс «Клієнт Казначейства – Казначейство». Це дозволяє розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів зменшити витрати часу та інші витрати на розрахунково-касове обслуговування:

«На жаль, у нас є значна частина окупованих територій і не всі органи місцевого самоврядування змогли переміститися на підконтрольну українській владі територію. Окремі розпорядники коштів виїхали на підконтрольну територію і виконують свої функції дистанційно. На окупованих територіях проводяться всі соціальні виплати, зокрема, пенсії згідно з нормативно-правовим актом. Платежі здійснюються за погодженням голів відповідних обласних військових адміністрацій. Є випадки, що представники органів Казначейства не змогли виїхати з окупованих територій, то згідно з постановою №590, їхні повноваження передані на виконання іншим органам Казначейства. Щодо тих місцевих бюджетів, які не здійснюють свої повноваження, та кошти яких обліковуються на рахунках в органах Казначейства, то ці кошти будуть зберігатися до того часу, коли територія буде звільнена та відповідні органи місцевого самоврядування відновлять роботу».

Миргородська міська громада Полтавської області, за словами голови Сергія Соломахи, цьогоріч передбачає бюджет, що відповідає минулорічному – 580 мільйонів гривень, з них майже 300 млн грн – ПДФО, ще близько 100 млн грн – освітня субвенція. Істотний відсоток надходжень складають місцеві податки: податок на землю, нерухомість та єдиний податок.

«Якщо говорити про виклики бюджету, то ніколи кошти місцевого бюджету не забезпечувати реалізацію в повному обсязі усіх повноважень, тому чим більше фінансових ресурсів з'являється – тим більше можливостей їх використання задля розвитку та задоволення потреб громадян. Щодо видатків, то 68% місцевого бюджету спрямовано на соціальну сферу, а саме – освіту, соціальний захист, частково на медицину. Також це поточний ремонт доріг та розвиток інфраструктури. Варто зазначити, що освітня субвенція цьогоріч зменшена (для нашої громади – близько 23 млн грн), тож ми плануємо це компенсувати з місцевого бюджету. Також хочу наголосити на проблемі збільшення податкового боргу. Зокрема, зміни до бюджетного та податкового законодавства спричинили зменшення фактичних надходжень податків до місцевого бюджету. Щодо залишків коштів – майже половину з них громада спрямовує на допомогу військовим, ДСНС та поліції. При всіх зазначених викликах, бюджет залишається реалістичним. І в цих умовах ми забезпечуємо надання якісних послуг населенню в усіх сферах життєдіяльності», – розповів Сергій Соломаха.

Координаційна зустріч «Місцеві бюджети 2023: виклики та перспективи» мала на меті обговорити актуальні питання реалізації місцевих бюджетів, їхні основні пріоритети та виклики у 2023 році, а також запропонувати шляхи їх вирішення.

Презентація експерта Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» доступна за посиланням.

* за матеріалами сайту "Децентралізація"

 

 

 

Члени Асоціації 

 
 
За результатами виборів 25.10.20 року у області обрано 56 голів сільських, селищних, міських громад та місцевих рад і сформовано склад 7 нових районних рад.
 
У складі Асоціації об’єдналися 62 місцеві ради, в тому числі - 54 сільських, селищних, міських рад, 7 районних рад та обласна рада, що складає 97% від загальної кількості рад Харківщини. Детальніше...